Людям із порушенням зору
Досвід Латвії щодо управління державним боргом, проведення аудиту держборгу та можливість застосування цих практик під час проведення Рахунковою палатою першого такого аудиту обговорили під час семінару, який для аудиторів та представників органів влади провели експерти проєкту міжнародної технічної допомоги «Продовження програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)» (далі – Проєкт).
Нагадаємо, аудит відповідності на тему «Управління державним боргом» внесено до Плану роботи Рахункової палати на 2025 рік. Як передбачається, звіт за цим аудитом розглядатимуть у листопаді, а об’єктом контролю є Міністерство фінансів.
Під час зустрічі керівник Проєкту Інгуна Судраба зазначила, що латвійські експерти надають консультаційну підтримку аудиторам Рахункової палати, залученим до цього аудиту. А зазначений семінар дасть змогу усім зацікавленим сторонам сформувати базу для порівняння з міжнародними практиками управління держборгом. Окрім експертів Проєкту, у заході взяли участь представники Казначейства Латвії, а від української сторони – Рахункової палати, секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України.
Як повідомила під час заходу Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, через повномасштабну агресію росії Україна стикнулася з безпрецендентними фінансовими викликами, через що показник державного боргу зріс до 98,8 % від очікуваного ВВП у 2024 році і на кінець минулого року становив близько 6,7 трильйона гривень.
Ольга Піщанська зазначила, що за результатами аналізу стійкості боргу, проведеного в межах програми механізму розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду, державний борг України визнано нестійким, а зважаючи на продовження війни та тиск на фінансову систему, – виклики зростатимуть і надалі.
«Від того, наскільки глибоко ми зможемо проаналізувати ситуацію щодо управління державним боргом та, відповідно, дати максимально ефективні та корисні рекомендації, як ми співпрацюватимемо з об’єктом аудиту щодо виконання цих рекомендацій, щоб країна могла більш якісно управляти державним боргом, – напряму залежить фінансова стабільність усієї держави», – підсумувала Ольга Піщанська.
Під час семінару учасники обговорили, зокрема, роль та обов'язки Казначейства Латвійської республіки в управлінні державним боргом, процес управління державним боргом і коштами в Латвії (правову основу, організаційну структуру, стратегію, цілі та завдання), досвід діджиталізації управління держборгом та її значення для підвищення ефективності цього процесу, основні принципи, положення та методології бухгалтерського обліку й звітності в контексті управління державним боргом.
За підсумками зустрічі Василь Невідомий подякував колегам з Латвії та зауважив, що досвід Казначейства Латвії, зокрема щодо нормативно-правового забезпечення, побудови процесу прийняття рішень, принципів ефективного управління фінансами, управлінням фінансовими ризиками тощо, може бути використаний і як приклад кращої практики для застосування в Україні, тож може бути врахований нашими аудиторами у процесі розробки питань та критеріїв відповідного аудиту:
«Наш аудит ми почали з ключового – з того, як формуються процеси управління держборгом зараз. Паралельно ми з міжнародними партнерами здобуваємо новий досвід. Працюючи з об’єктом аудиту, ми прагнемо допомогти удосконалити цей процес, щоб пройти цей надзвичайно складний період», – зауважив Василь Невідомий.
Довідково. Латвія за останні роки змогла досягти високих результатів в управлінні державними фінансами, зокрема щодо управління державним боргом. Співвідношення державного боргу до ВВП Латвії на кінець 2023 року становило 45%. Це значно нижче середнього рівня по Європейському Союзу.
