Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК, Міністерство) та Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» (Заповідник) вживають окремі заходи зі збереження культурної спадщини на виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за підсумками аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Заповіднику на 2020-2023 рік.
Нагадаємо, аудитом встановлено, що Міністерство, виділило у вказаний період 556,4 млн гривень за чотирма програмами – це 51,2% потреби Заповідника. При цьому через несистемний підхід до планування та оперативного коригування видатків Заповідник не використав і повернув до бюджету 25,2 млн гривень. А контрольний захід виявив неекономне та неефективне використання Заповідником 29,5 млн гривень.
У підсумку дефіцит фінансування та неналежна управлінська діяльність призвели до того, що станом на початок 2024 року у незадовільному або аварійному стані залишалися 42 об’єкти Києво-Печерської лаври.
Для усунення виявлених аудитом недоліків Рахункова палата надала Міністерству культури та стратегічних комунікацій 16 рекомендацій, а Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» – три рекомендації.
На виконання рекомендацій Рахункової палати, задля зниження ризиків руйнування об’єктів культурної спадщини та оптимізації витрат на їх збереження, Міністерство у 2025 році переглянуло повноваження свого керівного складу та профільних структурних підрозділів, зокрема в частині затвердження та погодження бюджетних і фінансових документів, що стосуються управління Заповідником.
Також у МКСК надали практичні рекомендації Заповіднику для покращення його роботи та здійснення внутрішнього контролю.
Зі свого боку Заповідник розробив та надіслав для затвердження до Міністерства «Стратегічний план розвитку Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» до 2030 року» та Операційний план заходів з його реалізації у 2025–2027 роках. Окрім цього, у Заповіднику утворено робочу групу з удосконалення системи внутрішнього контролю та регламентовано її роботу.
Окремо розпочато оновлення внутрішніх документів: впроваджуються зміни до положень про структурні підрозділи та посадові інструкції, якими закріплюється відповідальність керівників за організацію контролю у своїх підрозділах. А відділ науково-реставраційних робіт посилив контроль за дотриманням вимог до планування та реалізації підрядних робіт у сфері капітального будівництва.
Рахункова палата й надалі контролюватиме виконання рекомендацій та інформуватиме суспільство про їх результати.