Людям із порушенням зору
Реалізація проекту «Нова українська школа», на який виділено вже понад 2,2 млрд грн із держбюджету, обмежена численними управлінськими прорахунками та суттєвими ризиками неефективного впровадження. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа». Відповідальний за організацію та проведення аудиту – Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Концепція НУШ передбачає впровадження нового освітнього простору. Зокрема, мають бути створені простори для навчально-пізнавальної діяльності; гри; художньо-творчої діяльності; відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами тощо. Кожна дитина має навчатися за одномісними столами та стільцями. Але у діючому ДБН проєктування будівель з урахуванням створення таких осередків та можливостей трансформування меблів не передбачено. Крім того, Міністерство охорони здоров’я не переглянуло вкрай застарілі санітарні правила і норми влаштування, утримання шкіл та норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей. А Мінекономрозвитку не актуалізовано ДСТУ ГОСТ для меблів, які мають закуповуватися для шкіл.
«За таких умов і обмежень ефективно впровадити новий освітній простір у школах неможливо. Потрібна негайна належна реакція МОН і голів ОДА. Міністерка Ганна Новосад рішуче включилась у цей процес, що підтвердила на засіданні Рахункової палати. Ускладнюють ситуацію несвоєчасні та неякісні управлінські рішення на місцях і здебільшого безконтрольність з боку облдержадміністрацій», – зазначив Андрій Майснер.
Аудитори Рахункової палати перевірили ситуацію в 127 школах 9 регіонів. Впродовж 2018 року – 9 місяців 2019 року відкрито асигнувань на 2 млрд 279 млн грн. Використано 80% – 1,83 млн грн, 17% (391 млн грн) – станом на 1 жовтня цього року невикористані та знаходилися на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ, а 57 млн грн – на кінець 2018 року повернено до державного бюджету.
З використаних коштів по 36% пішло на закупівлю сучасних меблів та дидактичних матеріалів, 18% – комп’ютерного обладнання та відповідного мультимедійного контенту, 10% – підготовку тренерів-педагогів, супервізорів, проведення супервізії та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Найстаріша школа в Україні, яка функціонує до цього часу, збудована в 1732 році, найновіша – 2019 рік. На початок 2018/2019 навчальних років потребували поточного ремонту понад 20% кімнат перших класів. На запити аудиторів навіть облдержадміністрації офіційно підтверджують, що як мінімум третину ремонтів класів оплачують батьки. Існує і проблема з переповненістю класів. На початок 2018/2019 років показник сягнув 13% від загальної кількості перших класів. В них навчаються понад 30 першокласників. По Києву цей показник становить 30%, а по Дніпропетровщині – 36%. Площа половини приміщень перших класів менше допустимого – 60 м², або менше ніж 2 м² на одного учня. Через брак площі вищевказані простори створюються в кращому випадку в коридорах. Тому субвенція використовується переважно для покращення матеріально-технічної бази шкіл, а не на впровадження нового освітнього середовища, що викривляє ціль та зміст проекту.
Аудитори виявили, що більшість закуплених для початкових класів шкільних меблів та дидактичних матеріалів – неякісні. Більше того, в окремих випадках виникли сумніви щодо їх безпечності – на 21 з 29 перевірених об’єктах, не було сертифікації якості та виявлена невідповідність нормам і стандартам. Кожний клас повинен мати комплект меблів не менше двох ростових груп, з трьома кутами нахилу, відсутності гострих кутів тощо. На придбання шкільних меблів для перших класів – одномісного столу і стільця – в державному бюджеті МОН заклало 359,5 млн грн. Але, щоб створити нові умови навчання відповідно до Концепції НУШ, в перший рік реалізації реформи цієї суми недостатньо. На 2019 рік сума субвенції була взагалі зменшена. Тому, за розрахунками аудиторів, щоб купити за таких умов фінансування нові сучасні меблі для всіх школярів знадобиться щонайменше 5 років. При цьому придбання меблів не є ціллю проекту, а лише однією складовою запровадження нового освітнього простору.
За цей час для дітей перших класів не створені рівні умови щодо забезпечення їх сучасними меблями, комп’ютерною технікою, мультимедійним контентом. Наприклад, із 89 перших класів Московського району м. Харків комп'ютерне обладнання придбано для 51 такого класу. А для решти, в яких навчалось у 2018/2019 навчальному році 1066 учнів, це обладнання не закуплено.
Міносвіти не затвердило чіткого та достатнього переліку дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту, які мали закуповуватися за кошти субвенції. Існує лише примірний перелік, в якому ті засоби, якими школи мали бути оснащені ще до впровадження реформи НУШ. Закупівлі меблів і технічних засобів навчання кожний районний підрозділ з питань освіти проводить окремо і так по всій країні. Не була врахована також потреба у фінансуванні підвищення кваліфікації та оплати праці низці категорій педагогів.
Фактично гроші субвенції розпорошувалися між заходами, для розпорядників головне було їх швидше використати, але при цьому чи досягнуті поставлені задачі ніхто не аналізував. Встановлено також, що Кабінет Міністрів та МОН належним чином не контролювали дотримання співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів закупівлі та доставку товарно-матеріальних цінностей для шкіл.
МОН не збирало з департаментів освіти і науки органів місцевої влади інформацію щодо потреби у коштах субвенції. Тому бюджетні запити, подані Міносвіти Мінфіну щодо обсягу субвенції на 2018 і 2019 роки в сумах 1,36 млрд та 1,3 млрд не мають обґрунтування щодо необхідності передбачення таких видатків.
Загалом об’єктами аудиту стали МОН, 29 структурних підрозділів з питань освіти місцевих держадміністрацій та рад, 127 шкіл Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Сумської, Харківської, Хмельницької областей та Києві.
За результатами аудиту використаних коштів у 9 регіонах виявлено майже 46 млн грн збитків державі та місцевим громадам внаслідок закупівлі технічних засобів навчання, які не відповідають потребам, нормам та стандартам. Крім того, 32 млн грн використано з порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель та виконання договірних відносин, 8 млн грн – непродуктивно, неекономно, нерезультативно.
Встановлено 24 випадки використання коштів субвенції з ознаками кримінальних правопорушень за статтями 191, 364, 367 ККУ, інформацію про які буде спрямовано до Генеральної прокуратури України.
Звіт та рішення незабаром будуть опубліковані на вебсайті Рахункової палати.
