Людям із порушенням зору
Пільги при оподаткуванні підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, не сприяють створенню робочих місць для цих осіб. Тому доцільно прив’язати надання пільг до витрат цих установ на працевлаштування осіб з інвалідністю.
Про це йдеться у звіті Рахункової палати за результатами аналізу ефективності виконання державними органами повноважень у частині контролю за обґрунтованістю застосування податкових пільг з податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю. Відповідальний за проведення аналізу – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Аудитори встановили, що більшу частину прибутку і державної підтримки (71%, або 1,5 млрд грн) зазначена категорія підприємств та організацій спрямовує на виробничі потреби. Натомість вкрай мало коштів (6%, або 12,5 млн грн) використовує на соціальні потреби й створення робочих місць для людей з інвалідністю. Загалом такі підприємства та організації протягом 2017–2019 років отримали у вигляді прибутку, податкових пільг та фінансової допомоги з Фонду соціального захисту інвалідів понад 2,1 млрд гривень.
Рахункова палата дійшла висновку, що попри підтримку держави щороку зменшується кількість працюючих осіб з інвалідністю на підприємствах, яких стосувався аналіз, спостерігається неповна їх зайнятість, низький рівень та несвоєчасна виплата заробітної плати.
У звіті зазначається, що державна підтримка, зокрема у вигляді податкових пільг підприємствам, не дає достатніх можливостей особам з інвалідністю реалізувати свої права на участь у громадському житті та працю.
За даними Міністерства соціальної політики України, на початок 2018 року працевлаштованими були 670,2 тис. осіб з інвалідністю. Однак стандартами Міжнародної організації праці передбачено працевлаштування 50% загальної чисельності осіб з інвалідністю в країні, тобто в Україні мали б працювати не менше 1,3 млн з 2,7 млн осіб.
У проаналізований період (2017–2019 роки) підприємства, засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, могли отримати дозвіл на пільги при оподаткуванні, якщо такі особи становили половину від загальної кількості працівників, а фонд оплати їх праці – не менше 25% загальних витрат на оплату праці.
Рахункова палата рекомендує вдосконалити критерії надання зазначених дозволів. А саме: надавати пільги залежно від фактичних витрат підприємства на створення робочих місць для осіб з інвалідністю (зокрема, пристосування приміщень); фактичного розміру їх заробітної плати; адміністративних і транспортних витрат, прямо пов’язаних з їх працевлаштуванням.
Під час аналізу встановлені непоодинокі випадки недотримання Дніпропетровською, Львівською та Харківською обласними державними адміністраціями законодавства при наданні дозволів на право користування пільгами з оподаткування. Так, були факти недотримання термінів при прийнятті відповідних рішень, а також надання дозволів підприємствам, які не відповідали критеріям.
Як засвідчив аналіз, достовірні дані про кількість підприємств і організацій, які мають право й фактично користуються пільгами з оподаткування, відсутні, – тому невідомі й точні суми податкових пільг. Дані Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби (Державної податкової служби) різняться, звертає увагу Рахункова палата.
За інформацією Мінсоцполітики, загальна сума отриманих пільг з податку на прибуток та ПДВ підприємствами й організаціями, що засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, в 2017 році становила 273,3 млн грн, у 2018 – 470,5 млн грн та 2019 – 702,2 млн грн, однак ДПС має інші дані – 184,1 млн грн, 265,8 млн грн та 838,7 млн грн відповідно. Отже, сума пільг за 2017–2018 роки за даними Мінсоцполітики більше від даних ДПС, а в 2019-му – навпаки.
Такі розбіжності та неузгодженість законодавства ускладнювали контроль за обґрунтованістю застосування податкових пільг, а також цільовим використанням вивільнених від оподаткування коштів протягом дослідженого періоду.
Чинними нормативно-правовими актами не визначено цільових напрямів використання таких коштів та не передбачено обов’язку звітувати про це. Як наслідок, ДФС (ДПС) не може контролювати їх використання.
Проаналізувавши низку фактів щодо декларування податкових пільг підприємствами та організаціями, Рахункова палата дійшла висновку, що ДФС (ДПС) неналежно контролювала їх облік та правильність звітів. Як наслідок, на 71,1 млн грн були завищені дані про обсяги податкових пільг та відповідно втрати доходів держбюджету.
Отже, Міністерство фінансів України на підставі недостовірних даних оцінювало недонадходження (втрати) держбюджету внаслідок надання податкових пільг підприємствам та організаціям.
Як засвідчив аналіз, територіальні органи ДФС (ДПС) під час контрольно-перевірочної роботи не накладали штрафи за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності підприємствами та організаціями. А рівень сплати донарахованих грошових зобов’язань за результатами документальних перевірок становив лише 11% (або 3,4 млн гривень).
Звіт та рішення за результатами аналізу будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
