Людям із порушенням зору
Держава не розробила покрокового алгоритму переходу громадян від військової служби до цивільного життя та не сформувала належної системи надання послуг з реабілітації та реадаптації за рахунок бюджетних коштів. Про це заявив т.в.п. Голови Рахункової палати, заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер під час доповіді на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Представляючи Звіт Рахункової палати, Андрій Майснер наголосив, що за 2019–2022 роки не сформовано повного пакета послуг з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України.
«Це ключова проблема, коли безпосередньо громадяни, які потребують і мають право, за законом, на отримання такого роду послуг, про це навіть не поінформовані. При тому, що частка ветеранів війни у складі постраждалих учасників є високою, їх чисельність до цього часу належним чином із застосуванням сучасних цифрових технологій, не облікована. Це свідчить про те, що держава в особі уповноважених органів і установ не розробила і не реалізувала стратегії, тобто покрокового алгоритму переходу громадян від військової служби до цивільного життя та не сформувала належної системи з реабілітації й реадаптації за рахунок бюджетних коштів», - зауважив він.
Як наслідок, понад 83 тисяч постраждалих учасників не одержали якісних, доступних і безоплатних послуг з реабілітації та реадаптації.
Андрій Майснер додав, що за результатами аудиту встановлено факти неефективного використання коштів державного бюджету на загальну суму понад 182 млн грн. «З них нерезультативне – понад 178 млн грн, і неекономне – майже 4 млн гривень», - уточнив він.
Однією з причин неефективного управління коштами бюджетних програм, відповідно до висновків Рахункової палати, стала відсутність механізму обрахунку потреби в бюджетних коштах на відповідну мету, неналежний облік реальних потреб постраждалих учасників, неврегулювання вимог щодо надання послуг з реабілітації та реадаптації, незабезпечення підзвітності та контролю за діяльністю і витрачанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня.
«Не досягнуто і мети Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року. Нормативно-правове забезпечення реалізації завдань і заходів Державної цільової програми протягом 2019–2022 років було недосконалим і суперечливим. Тож, показники Державної цільової програми щодо кількості постраждалих учасників, що мали одержати послуги з психологічної реабілітації, соціальної та професійної реадаптації та санаторно-курортного лікування, виконано загалом лише на 67,4 відсотка», - розповів очільник Рахункової палати.
Так, послуги із соціальної та професійної адаптації отримали понад 12 тис. постраждалих при запланованих 14 тис. осіб, санаторно-курортне лікування – 42,3%. Психологічну реабілітацію, яка б відновила або компенсувала втрачені психічні функції, мали пройти понад 70 тис. осіб, але в стаціонарі таких послуг не надавали, а замінили їх психологічною допомогою. «Але ж реабілітація і допомога мають велику різницю», - зауважив Андрій Майснер.
За його словами, на результати аудиту Рахункової палати вже відреагував Кабінет Міністрів України, який, зокрема, доручив Мінветеранів удосконалити Положення про Міністерство в частині покладених завдань і функцій у сфері психологічної реабілітації ветеранів війни, а також розробити та затвердити з урахуванням кращого міжнародного досвіду стандартів надання ветеранам та прирівняним до них осіб послуг з психологічної реабілітації. Міносвіти і МОЗу доручено розробити та подати на затвердження стандарти підготовки клінічних психологів.
Комітет ВРУ взяв до уваги Звіт Рахункової палати, народні депутати України-члени Комітету також висловилися за необхідність порушення питання відповідальності за виявлене Рахунковою палатою нерезультативне, неекономне та з порушенням вимог законодавства використання коштів державного бюджету. Голова Комітету Галина Третьякова повідомила, що узагальнені Рекомендації Комітету за підсумками розгляду Звіту Рахункової палати будуть затверджені на найближчому засіданні.
