Людям із порушенням зору
За безпрецедентних викликів в умовах збройної агресії рф, часто уже незворотних наслідків негативного впливу на довкілля на національному та регіональному рівнях, все ж забезпечується управління ризиками та вживаються заходи з адаптації до кліматичних викликів. При цьому основна увага приділяється реагуванню на катастрофи, а не їхньому попередженню. Ця тенденція не відповідає міжнародним практикам та вимогам ООН, а також може створити додаткову загрозу життю та здоров’ю громадян.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності на тему «Зниження ризиків катастроф – заходи з адаптації до зміни клімату». Цей аудит провели в межах Глобального спільного аудиту заходів з адаптації до зміни клімату, який ініціювали робоча група INTOSAI з аудиту навколишнього середовища (INTOSAI WGEA) спільно з Ініціативою розвитку INTOSAI (IDI). Аудит охоплює п’ять ключових напрямів: управління водними ресурсами, підвищення рівня моря, впровадження планів адаптації до зміни клімату, боротьба зі зміною клімату, а також заходи зі зниження ризиків катастроф.
Фахівці Рахункової палати проаналізували результативність впровадження в Україні заходів щодо зниження ризиків катастроф, спричинених зміною клімату. Основну увагу приділили відповідності національних заходів міжнародним програмам, рекомендаціям та керівним принципам у сфері зниження ризиків катастроф, зокрема Сендайській рамковій програмі зі зниження ризику катастроф на 2015–2030 рр*, досягненню в Україні визначених цією Програмою результативних показників, забезпеченню ефективної координації діяльності щодо зниження ризиків катастроф між державними інституціями. Результати аудиту допоможуть посилити стійкість нашої держави до викликів сьогодення.
Оцінка та передача інформації про ризики
У 2021 році Україна прийняла Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року та затвердила операційний план заходів з її реалізації у 2022–2024 роках, однак через російську агресію цей план реалізовано лише частково.
На центральному рівні розроблено нормативно-правову базу для забезпечення попередження катастроф, зокрема Кодекс цивільного захисту України та затверджені Кабінетом Міністрів України плани цивільного захисту, які щороку оновлюються. Проте часткове виконання цих планів на регіональному рівні та різні рівні підготовленості областей значно знижують загальну ефективність цих заходів.
Аудитори дійшли висновку, що в Україні на сьогодні є окремі системи для розуміння, оцінки та передачі інформації про ризики катастроф, спричинених зміною клімату, однак вони мають обмежену ефективність та не узгоджені з кращими міжнародними практиками. Зокрема, не запроваджена єдина міжвідомча координаційна платформа для збору, аналізу та передачі даних про ризики. Окрім цього, не розроблені єдині методики та показники для оцінки ризиків катастроф та централізований механізм обміну інформацією про такі ризики.
Оцінка ризиків катастроф провадиться нерегулярно і лише в окремих регіонах, що обмежує можливості для комплексного аналізу на національному рівні. Зокрема, оцінку вразливості до зміни клімату на регіональному рівні здійснено лише у 7 областях.
Інформація про ризики катастроф поширюється переважно серед посадових осіб, які приймають рішення, доступ громадськості та вразливих груп населення до цієї інформації – обмежений.
Інформування населення
Наразі в Україні розроблено багатогалузеві системи прогнозування та раннього попередження, але їхня орієнтованість на людей та ефективність у залученні місцевих громад і секторів є недостатніми.
У 2023 році загальнодержавна автоматизована система централізованого оповіщення перейшла на етап дослідної експлуатації, а всі підрозділи ДСНС були на 100 % забезпечені засобами цифрового радіозв’язку. Водночас системи цифрового радіозв’язку на регіональному рівні розгорнуто лише у 13 із 25 територіальних органів ДСНС, що свідчить про необхідність подальшого розширення цієї інфраструктури.
Ефективність механізмів надання допомоги населенню також обмежена.
Вплив війни на екологічну ситуацію
Військова агресія рф значно ускладнює моніторинг і управління ризиками, насамперед у регіонах України, які перебувають у зоні активних бойових дій або тимчасово окуповані. Екологічні збитки, завдані збройною агресією: знищення лісів, забруднення територій та руйнування інфраструктури, створюють додаткові загрози для населення та довкілля. За даними офіційного ресурсу Міндовкілля «ЕкоЗагроза», на 04.12.2024 сума збитків становила вже 2,779 трлн гривень.
Незважаючи на ці обставини, реалізація міжнародних проєктів та адаптаційних заходів у межах національних і регіональних стратегій сприяє вдосконаленню системи управління ризиками катастроф. Україна демонструє поступове покращення в частині оцінки прогресу у реалізації стратегій зменшення ризиків катастроф відповідно до Сендайської рамкової програми. Зокрема, національний бал за затвердження стратегій у 2023 році досягнув 0,58 (з 1 максимального), що демонструє позитивну динаміку. Однак загальний рівень оцінки системи попередження катастроф залишається низьким, що вказує на наявність значних недоліків у реалізації стратегій.
Рахункова палата надала об’єктам контролю низку рекомендацій, які дозволять посилити стійкість нашої держави до викликів навіть в умовах війни:
– запровадити централізовану міжвідомчу платформу для координації дій, збору, аналізу та обміну даними про ризики катастроф, що відповідає Сендайській рамковій програмі;
– модернізувати наявні системи раннього попередження з урахуванням сучасних кліматичних даних та прогнозів, забезпечити їхню доступність для всіх регіонів, особливо для територій із високим рівнем ризику катастроф, а саме посухи, паводки, лісові пожежі;
– розробити та впровадити єдину методологію для оцінки ризиків катастроф, спричинених зміною клімату, забезпечити проведення таких дій по всіх регіонах України у ключових секторах: сільське господарство, водні ресурси та лісове господарство;
– забезпечити належне матеріально-технічне забезпечення установ, що відповідають за управління ризиками, особливо в регіонах з підвищеним рівнем небезпеки тощо.
Після ухвалення відповідних звітів результати національних аудитів будуть узагальнені Секретаріатом Робочої групи INTOSAI з аудиту навколишнього середовища у глобальному збірнику, який планується опублікувати до середини 2025 року.
*Сендайська рамкова програма зі зниження ризику катастроф на 2015–2030 роки (Sendai Framework for Disaster Risk Reduction) була ухвалена на третій Всесвітній конференції ООН щодо зниження ризику природних лих, що проходила 2015 р. в м. Сендай (Японія). Програма визначає результативні показники, які дають змогу оцінювати прогрес у зниженні ризиків катастроф на глобальному, національному та місцевому рівнях. Ці показники розподілено за сімома глобальними цілями.
