Людям із порушенням зору
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо будівництва нового трубопроводу для скиду вод гірничовидобувних підприємств Криворізького басейну в річку Інгулець, щоб припинити забруднення місця водозабору для низки громад Дніпропетровщини.
Це рішення та низка інших заходів є частиною плану виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за підсумками аудиту ефективності на тему «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби й наслідки катастрофи».
Руйнування Каховської гідроелектростанції негативно вплинуло на життя населення Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей: 1,6 млн громадян у 164 населених пунктах залишилися без водопостачання; 135 тис. громадян у 67 населених пунктах опинилися у зоні затоплення та ще 19 тис. змушені були евакуюватися.
− Уряд України, реагуючи на надзвичайну ситуацію, у 2023 році виділив 8,5 млрд грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії на фінансування експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів (загальна проєктно-кошторисна вартість будівництва – 13,4 млрд грн).
− Додатково з резервного фонду державного бюджету виділено 2,2 млрд грн на фінансування потреб з транспортування питної води для населення, аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах теплопостачання та матеріальну допомогу постраждалим громадянам.
Під час аудиту Рахункова палата виявила низку недоліків у використанні цих коштів. Також аудитори зазначили, що питання водозабезпечення територій, які зазнали руйнівного впливу внаслідок воєнних дій, потребують комплексного вирішення на державному рівні.
На виконання наданих рекомендацій Уряд затвердив Державну цільову програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій до 2030 року. Мета Програми – підвищення рівня гарантування доступу населення до відновлюваних, безпечних та економічно доступних джерел води на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Херсонської областей.
Під час аудиту Рахункова палата також звернула увагу на те, що для забезпечення водою постраждалих від знищення Каховського водосховища районів було збудовано магістральний канал р. Інгулець – Південне водосховище. Вище за течією від водозабору цього каналу гірничовидобувні підприємства Криворізького басейну щороку скидають у річку Інгулець 11–12 млн метрів кубічних зворотних вод зі ставка-накопичувача. Причому після скидання зворотних вод здійснюється промивання річища для екологічного оздоровлення річки Інгулець, на яку щорічно витрачають щонайменше 427,8 млн грн.
Аудитори Рахункової палати рекомендували розглянути можливість перенесення скиду нижче за течією від водозабору, щоб зворотні води гірничорудних підприємств не потрапляли до магістрального водогону та не доводилося щороку витрачати значні суми на очищення річища.
На виконання цієї рекомендації Кабмін 22 листопада 2024 року прийняв постанову, якою передбачено до 06.06.2025 збудувати окремий трубопровід для скиду шахтних вод.
Окрім цього,Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України на виконання рекомендацій Рахункової палати, що стосувалися підвищення прозорості використання бюджетних коштів на проєкти, переглянуло проєктно-кошторисну документацію об’єктів та почало публікувати на офіційному сайті інформацію про стан реалізації проєктів з будівництва магістральних водогонів, витрати на них та стан готовності об'єктів. Також Агентство забезпечило регулярне оновлення даних про ринкові ціни на будівельні роботи та матеріали.
Зазначимо, з 16 наданих Рахунковою палатою рекомендацій наразі виконано п’ять, ще за трьома – розпочато виконання, а вісім – поки не виконані.
Рахункова палата продовжує контроль за станом реалізації наданих рекомендацій та інформуватиме про це громадськість.
