Людям із порушенням зору
Використання 142 млн грн, зокрема 9,2 млн грн впродовж 2018–2019 та I півріччя 2020 року, на ліквідацію надзвичайної ситуації та екологічну реабілітацію територій ДП «Солотвинський солерудник» було нерезультативним.
Про це йдеться у Звіті Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на ліквідацію та екологічну реабілітацію території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» Тячівського району Закарпатської області. Відповідальний за проведення заходу – член Рахункової палати Віктор Богун.
Внаслідок аварійного стану гірничого господарства, утворення карстових провалів та інтенсивної деформації земної поверхні Уряд у 2010 році класифікував обстановку на «Солотвинському солеруднику» як надзвичайну ситуацію державного рівня. З того часу щорічно в держбюджеті передбачаються видатки на її подолання.
Як засвідчив аудит, протягом 10 років на подолання надзвичайної ситуації на солеруднику використано 142 млн гривень. Проте за цей час надзвичайну ситуацію не ліквідовано, а карстові процеси продовжують поширюватися.
Слід зазначити, що ДП «Солотвинський солерудник» було містоутворюючим підприємством. Видобуток солі там повністю припинився у 2007 році, а в 2009-му були затоплені підземні відділення алергологічних лікарень.
Заходи з ліквідації надзвичайної ситуації на підприємстві мали бути завершені у 2019 році. Однак станом на липень 2020 року із трьох запланованих черг виконано менше чверті робіт тільки за першою. Перша черга передбачає екстрені роботи зі стабілізації екологічної ситуації, зокрема, ліквідацію підземних гірничих виробок, першочергові роботи з ліквідації карстових воронок, аварійних будівель тощо.
Аудитом встановлено, що обсяги видатків на 2018–2020 роки фактично не передбачали можливості реально виконати заплановані роботи. Разом з тим у цей період допускалися й управлінські прорахунки.
Так, видатки на 2018 рік становили 12% від потреби (8,5 млн грн), на 2019 рік – 10% (6,8 млн грн), 2020 рік – 41% (4,6 млн грн). Проте із 17,6 млн грн, виділених за останні 2,5 роки, 8,4 млн грн були повернуті в державний бюджет як невикористані.
З 2019 року за підтримки ЄС іде підготовка комплексної системи моніторингу ситуації на солеруднику за рекомендаціями Консультативної місії експертів ЄС. Це є свідченням прогресу в організації постійного еколого-геологічного моніторингу. Проте тривала відсутність таких досліджень не дозволяє об’єктивно встановити масштаби поширення карстових процесів та ефективно працювати над ліквідацією надзвичайної ситуації в смт Солотвино.
Аудит засвідчив фактичну відсутність єдиної загальної стратегії економічної та екологічної реабілітації солерудника й селища.
Як зазначається у Звіті Рахункової палати, інтенсивна деформація земної поверхні на території «Солотвинського солерудника» продовжується. У зоні впливу небезпечних геологічних процесів перебуває низка житлових будинків та інфраструктурних об’єктів смт Солотвино (школи, лікарня, мережа водопостачання та водовідведення, лінія електромереж, ділянка дороги). Його населення становить понад 8 тис. осіб.
Об’єми карстових провалів продовжують збільшуватися, зокрема з 2009 по 2020 рік вони зросли втричі та досягли 5,6 млн куб м.
На тлі відсутності заходів з ліквідації надзвичайної ситуації та екологічної реабілітації території виникли нові екологічні ризики – потрапляння відходів до карстових провалів, несанкціонований відбір води з провалів, ризики забруднення питної води в смт Солотвино та ріки Тиса.
Рахункова палата рекомендує Кабінетові Міністрів України, зокрема, розробити і схвалити стратегію екологічної та економічної реабілітації території «Солотвинського солерудника», зобов’язати відповідні центральні органи виконавчої влади належно контролювати там охорону навколишнього середовища.
Окрім того, серед рекомендацій для Мінекономіки – забезпечити належне фінансування робіт на солеруднику, а також впровадити постійний комплексний еколого-геологічний моніторинг на його території.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
