Людям із порушенням зору
Значення аудиту консолідованої фінансової звітності на рівні Уряду для підвищення якості управління ресурсами держави та можливі шляхи і виклики у цьому процесі обговорювалися 28 червня під час круглого столу «Аудит консолідованої фінансової звітності: перспективи та виклики».
Участь у заході взяли керівники та профільні спеціалісти Рахункової палати, а також представники Верховної Ради, Мінфіну, Представництва Європейського Союзу, Державної аудиторської служби та Аудиторської палати України, Державної казначейської служби й наукової спільноти та Проєкту «Зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів» (EU4ACU).
У вступному слові Голова Рахункової палати Ольга Піщанська зазначила, щоконсолідована звітність на рівні Уряду, яка за європейським та світовим аналогом мала б включати дані від ключових розпорядників коштів, всіх державних підприємств та банків, інформацію про інші активи та зобов’язання держави, дала б змогу бачити цілісну картину - чи ефективно країна розпоряджається своїми ресурсами. Запровадження такої форми звітності Урядом допоможе державі краще використовувати наявні ресурси та забезпечить публічну підзвітність Кабміну та головних розпорядників, а платники податків зможуть бачити наскільки системно й обґрунтовано ці ресурси спрямовуються на суспільні потреби, наголосила Голова Рахункової палати.
«Водночас аудит цієї консолідованої фінансової звітності суттєво підвищить рівень її достовірності та повноти, як ключового критерію для прийняття збалансованих рішень щодо бюджету парламентом та самим Урядом. Що своєю чергою допоможе знаходити найкращі інструменти для розвитку України», – зазначила Ольга Піщанська.
Голова Рахункової палати також звернула увагу учасників на те, що подання Урядом консолідованої підзвітності Урядом та її подальшого аудиту Рахунковою палатою може сприяти прозорості використання публічних фінансів, фінансовій стабільності, економічному розвитку та інвестиційній привабливості держави. Вона нагадала, що Рахункова палата вже прийняла низку внутрішніх документів, щодо можливості проведення аудиту консолідованої фінансової звітності на загальнодержавному рівні. Водночас за її словами, для впровадження аудиту консолідованої фінансової звітності Уряду необхідно внести відповідні зміни до законодавства, оновити нормативно-правову базу, а Рахункова палата має отримати вільний доступ до інформації і не залежати від урядових структур.
У відповідь Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України Роксолана Підласа зазначила, що наразі Верховна Рада разом з зацікавленими сторонами працює над розробкою нового закону про Рахункову палату. Тож після напрацювання узагальнених пропозицій щодо формування консолідованої звітності Урядом та її подальшого аудиту Рахунковою палатою, робоча група розгляне їх та прийматиме рішення щодо можливості внесення до законопроекту.
Тимчасово виконуючий обов’язки Секретаря Рахункової палати – керівника апарату Василь Невідомий, зазначив, що Рахункова палата «не стоїть на місці» і вже розпочала здійснювати відповідні аудити на рівні головних розпорядників.
«Почавши з цього ми хочемо наростити «питому вагу» аудитів консолідованої фінансової звітності головних розпорядників до 25-50%, які є суттєвими отримувачами як бюджетних коштів та міжнародної допомоги. Ми вже застосовуємо алгоритм оцінки ризиків, щоб визначити пріоритети на наступний рік щодо аудиту головних розпорядників», - наголосив Василь Невідомий.
Також, зокрема, перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін, як представник відомства, що може бути ключовиму процесі формування цієї звітності, у разі ухвалення відповідного законодавства, відзначив зацікавленість міністерства у співпраці з Рахунковою палатою задля підтвердження належного управління ресурсами держави. Голова Аудиторської палати України Тетяна Каменська підкреслила важливість аудиту консолідованої фінансової звітності для суспільства, а заступниця Голови Державної казначейської служби України Любов Стародубцева зазначила, що її установа також готова сприяти у цьому питанні в межах її повноважень.
Також свої думки висловили учасники круглого столу, зокрема європейські експерти: Керівник Проєкту EU4ACU Інгуна Судраба, Керівник сектору державних фінансів, підтримки бізнесу та соціальних секторів Представництва ЄС в Україні Хенрік Вітфельт, Представник Державного Офісу Аудиту Латвії в Підкомітеті зі стандартів фінансового аудиту INTOSAI, експерт SIGMA та експерт Проєкту EU4ACU Лелде Діманте. Висловили свої думки й представники наукової спільноти: Директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць, професор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Інна Луніна, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валентина Балицька, член – кореспондент Національної академія наук України завідувач кафедри фінансів Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігор Лютий, віцепрезидент Національної академії наук України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Олег Рафальський. Вони також підтримали думку щодо необхідності формування консолідованої фінансової звітності на загальнодержавному рівні.
За пропозицією Голови Рахункової палати, висловлені учасниками круглого столу пропозиції щодо можливості впровадження аудиту консолідованої фінансової звітності Уряду буде узагальнено задля продовження обговорення питання на рівні експертів та законотворців.
